- облачання
- -я, с., заст.1) Дія за знач. облачати і облачатися.2) Те саме, що облачення 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
облачання
Смотреть что такое "облачання" в других словарях:
облачання — і облачення Дія за знач. облачати й облачатися … Словник церковно-обрядової термінології
облачання — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
облачання диякона — Вхідний обряд Літургії, під час якого диякон одягає на себе богослужбовий одяг, просячи на це ієрейського благословіння та супроводжуючи свої дії молитвами облачення … Словник церковно-обрядової термінології
облачання священика — Вхідний обряд Літургії, під час якого ієрей одягає на себе богослужбовий одяг, супроводжуючи свої дії молитвами облачення … Словник церковно-обрядової термінології
дияконське облачання — див. облачання дияконське … Словник церковно-обрядової термінології
облачення — 1. Богослужбовий одяг священнослужителя; ризи мн.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця; 2. див. облачання … Словник церковно-обрядової термінології
